Средь гор и чаек, под шум прибоя
Средь гор и чаек, под шум прибоя, Когда лишь звёзды горят во мгле, Ты словно сходишь с картины Гойя, И волны молятся о тебе. Молочной пеной у ног взрыхляет Шальное море послушный пляж. А сердце - бабочкой отлетает В страну забвенья, где жизнь – мираж.
2023-01-25 21:22:28
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7726