Они приходят призраками снов
Они приходят призраками снов, И, говорят, являются к осадкам. Плывут в глубоководье лиц и слов, Подобные стремительным касаткам. Они глядят сквозь памяти туман - Как наказанье, или как подарок - Из предрассветной тьмы, когда дурман Последних снов ещё силён и ярок. И, оглушённый рёвом тишины, Мотив которой знаю наизусть, Выныриваю я из глубины Забвения и вновь дышать учусь. Слова пришли, потерян адресат. Ты забываешь лица, как предатель. Не потому ли грустно так глядят, Когда стоят беззвучно у кроватей? Все, в небесах обретшие приют, Умело маскируют письма снами. Навечно в нашей памяти живут, И умирают только вместе с нами.
2023-02-01 20:01:45
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Круто!
Відповісти
2023-02-02 00:00:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11838
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8373