Я сегодня сделал мир добрее
Я сегодня сделал мир добрее, Философски хмурюсь, как Сократ. Лайкнул пост «Голодомор в Гвинее», И горжусь. Теперь я меценат. А ещё под грустною картинкой Про бездомных, брошенных собак, Я оставил смайлик со слезинкой – И решил все их проблемы так. А потом, в священном гневе пламенном, В ленте ежедневных новостей Написал: «Доколе быть рабами нам?!?», - Так борюсь я за права людей. И хожу довольный, словно Ганди, Свят и чист, точно Тереза мать. А случись какой косяк в Уганде, Всё смогу, пролайкав, порешать. Так тружусь, как работяги с фабрик. Спорт, политика, искусство, криминал, - Заглянул буквально в каждый паблик, И всему свою оценку дал. На себя взял миссию священную - Я в колоде Божьей главный туз. Утром снова мне спасать Вселенную, А пока пойду-ка отосплюсь.
2023-02-01 23:41:08
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4329
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3320