Завидовали звёзды нам в ту ночь
Андрій Лаврик
Завидовали звёзды нам в ту ночь, Ведь мы с тобою ярче них светили. Сомнений пепел уносился прочь, Мы поцелуем сделку душ скрепили. Наполнил ветер странствий паруса, Лишь чувствам верь, глаза твои – вруны. Венчала нас небесная роса Под алтарём серебряной луны.
2023-01-27 13:01:09
2
0
Інші вірші поета
БЛЮЗ НАСТЕННЫХ ЧАСОВ Между многих людей распорошены Человек - извечный раб противоречий Мы встречаем людей, мы теряем людей
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2598
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4833