Завидовали звёзды нам в ту ночь
Андрій Лаврик
Завидовали звёзды нам в ту ночь, Ведь мы с тобою ярче них светили. Сомнений пепел уносился прочь, Мы поцелуем сделку душ скрепили. Наполнил ветер странствий паруса, Лишь чувствам верь, глаза твои – вруны. Венчала нас небесная роса Под алтарём серебряной луны.
2023-01-27 13:01:09
2
0
Інші вірші поета
БРОДЯГА Ничего не делай ТЕАТР ЖЕСТОКОСТИ Казённые сухари
Інші поети
Eva Bush
@Eva_Bush_
11:11
@light_blue
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4102
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5329