Завидовали звёзды нам в ту ночь
Андрій Лаврик
Завидовали звёзды нам в ту ночь, Ведь мы с тобою ярче них светили. Сомнений пепел уносился прочь, Мы поцелуем сделку душ скрепили. Наполнил ветер странствий паруса, Лишь чувствам верь, глаза твои – вруны. Венчала нас небесная роса Под алтарём серебряной луны.
2023-01-27 13:01:09
2
0
Інші вірші поета
Чешет ветер гриву леса МЫСЛИ ИНСТАЗАЙКА Полночь
Інші поети
Mehmet Ó
@mehmet
John Sarah
@Watiri
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4452
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4572