Над вечным покоем

Андрій Лаврик

Вся жизнь – как картина «Над вечным покоем»: Свинцовые тучи над гладью озёрной. В воде той однажды грехи все отмоем, Склонившись пред Богом главою покорной. Достанется нам, вместо шума мирского, Упавший кладбищенский крест на опушке. И там, средь смиренья души векового, Мы светом останемся в утлой церквушке.

2023-02-11 10:26:20

Інші вірші поета

НИМБЫ СИНДРОМ ОТМЕНЫ Уходишь ты, а исчезаю я ДЬЯВОЛЬСКОЕ КАЗИНО

Інші поети

Фія

@sofiaaa_k

Uina Ku

@mayor_hija

Love Drime

@love_drime

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4527

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1977