КАСАБЛАНКА
«Весь мир рушится, а мы выбрали это время, чтобы влюбиться.» («Касабланка», 1942 г.) В чёрно-белой истории есть все цвета и оттенки. Здесь судьба выдаёт нереальный кульбит. Память вечной любви нас поставит безжалостно к стенке. Скажет: «Пли!». Оживит. И расстрел повторит. Нужно душу убить. Она скорби нас сдаст, как улика. Хорошо без души! Не тужи. Будь здоров. Но сойдутся сценарии судеб в кафешке «У Рика». И отправятся вспять стрелки жизни часов. Завтра снова наденем привычные маски цинизма, Но сегодня покажем друг другу лицо. Отложи на потом предвкушение ты катаклизма. Посидим - как тогда - попивая винцо. Что теперь? Трепетать, просыпаясь от памяти зова? Вискарём утоляя тоски по ней зуд. Об утрате взаимной любви ты сыграй, Сэм, нам снова: Эти чувства обоих нас переживут. Жесток судьбы каприз: мы вниз летим без виз. «You must remember this, a kiss is still a kiss …»
2023-02-07 11:14:27
1
0
Схожі вірші
Всі
І сиділи, курили
Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.
63
17
4177
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
71
0
2717