ДУМЫ
В черепной коробке рай или тюрьма, Там от казни шаг до благодати. У других какой-то сложный склад ума, У меня же склад тарелок у кровати. От законов не спасает их незнание. Важно пыжатся носители умишка. У меня ведь тоже есть образование, Но не высшее, а под коленкой шишка. В порицатели пойти иль в прорицатели? Крикну, словно Пушкин: «Где же кружка?» Вон за кем-то плачут воздыхатели, А за мною разве что психушка. Вот лежу, ленив, как панды мишки, Хладнокровный, словно барракуда. У кого-то грязные мыслишки, У меня – лишь грязная посуда. Мечты сжигаю, пока люди жгут калории. И грусть мне витамина «С» полезней. Вон у других любовные истории, А у меня история болезней. Медкарта под рукой. Не карта вин. И клетки что-то нервные такие. Из накоплений – лишь холестерин. Из отложений - только жировые.
2023-01-20 18:50:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3290
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2775