ГУБЫ С ПРИВКУСОМ КОЛЫ И СЛАДКОЙ ВАТЫ
Губы с привкусом колы и сладкой ваты, Поцелуи, прогулки без чувства меры. Мы редчайшие музейные экспонаты, Мы влюблённые революционеры. Оголтелым счастьем судьбу не зли, Не она ль сторицей нам долг вернула? Чудакам, что во время команды «Пли!» Любопытно разглядывают дуло. Нам Синатру в парке играл оркестр, Про «New York» тромбон пел звенящим басом. Бог любви вносил нас с тобой в реестр Пассажиров взбалмошного Пегаса. Вечер нам кошачьи мурчал мотивы, Зажигая лампочки вдоль дорог. В волосах твоих задремал ленивый Юный, майский, трепетный ветерок. Мы ещё шутили о Пикассо, О кубизме. Искусство или нелепица? Что слова? Тот же воск для мадам Тюссо - Что захочешь из них, то тебе и слепится. Как родник разливисто ты хохочешь, Я готов раскланяться с первым встречным. Счастье - это «Родная, чего ты хочешь?», А она: «Пусть миг этот длится вечно!»
31.01.2023
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9663
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3998