ГАРРИ ГУДИНИ
Андрій Лаврик
На местах, где снег растает, Снова расцветут ромашки. Это жизнь. Она сбегает Из смирительной рубашки. Квинтэссенция блаженства, Его альфа и омега. Доведён до совершенства Титул мастера побега. От реальности сбегаем, Но дорога та терниста. Словно зёрна, прорастаем В роли иллюзиониста. Да причём тут допинг? Что вы? На одном адреналине! Если смерть – это оковы, То любовь – Гарри Гудини.
2023-02-06 18:17:01
1
0
Інші вірші поета
КАСАБЛАНКА МОЯ КАРМЕН СЧАСТЛИВЫЙ МЕРИДИАН А НАША ДОЧЬ ОБЯЗАТЕЛЬНО ВЫРАСТЕТ ЛУЧШЕ НАС
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Josephine schultz
@josephine_schultz
Fatima Arif
@FA_Arif
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12905
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5609