Элишка
Андрій Лаврик
Ты красивая. Даже слишком. В своём платье прозрачном новом. Чем я нравлюсь тебе, ЭлИшка? Ведь обычно силён я словом. Диалог наш бессвязней бреда. Ни бельмеса мы, как не гутарь. Наша, Эля, с тобой беседа – Чешско-русско-английский словарь. Не получишь ты поцелуй, Хоть сдаваться и не готова. Шёпот ласковый: «buď dnes můj» Нарушает покой мой снова. Ты красивая. Даже слишком. Но любовью другою согрет. Я останусь с тобой, ЭлИшка: В списке не совершённых побед. * - «buď dnes můj» (чешск.) «будь днес муй» - будь сегодня моим.
08.02.2023
1
0
Інші вірші поета
Между многих людей распорошены ДЕНЬ ПОГАС Я ТАСКАЛ ТЕБЯ В СЕРДЦЕ Срочно дайте ей чёрную кошку!
Інші поети
Eva Bush
@Eva_Bush_
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2561
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11430