НИ МЕРЛИН, НИ МАРЛЕН, НИКАКАЯ ИЗ СВЕТСКИХ ЛЬВИЦ
Ни Мерлин, ни Марлен, никакая из светских львиц, Не сравнятся с тобой ни во внешности, ни в обаянии. Я сто раз погибал на копьях твоих ресниц, И богам твоих глаз отдавал свою жизнь на заклание. Объяснить эту связь не смогли бы ни Фрейд, и ни Кант. Почему то бушую, как пойманный тигр в вольере, То как ноты забывший, пристыженный музыкант, Я травлю свою душу тобой, как ничтожный Сальери. Не смогли б устоять ни Моне, ни Ван Гог, ни Дега, Позабыв обо всём, лишь тебя бы одну писали. Ибо гений - всегда красоты и любви слуга. А когда рядом ты, сердце делает сальто-мортале. Безусловный талант твой - одним лишь пронзительным взглядом Превращать меня в камень, подобно Медузе Горгоне. Ведь любовь – элемент бытия между раем и адом. И туда мы летаем с тобой на хмельном Купидоне.
2023-02-02 18:03:47
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8243