Наливаючись небом...
Наливаючись небом, його очі прокинулись рано, Заливаючись кров'ю, його звали до себе окопи, Нотувавши життя, на руках лікував рани Той, що пів ночі не спавши, робив підкопи. Напиваючись сонцем, готувалась ранкова кава, Засипавшись землею, вмивались розжарені щоки, Його тіло рукою Діва Марія ховала, Відкидавши від нього кулі на різні боки. Його руки гарячі стискали у темряві зброю, А скроні завжди були ціловані вітром, Для людей, можливо, він завше пахнув війною Але, безумовно, Всесвіт сповнював світлом.
2021-03-15 17:01:45
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13030
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5690