Léger
Perdix
Je pense que je pourrais voler, Si j'étais porté par le vent. Et ça n'a rien pour étonner, Vu comme je suis insignifiant. Comment puis-je être si léger, Vu comment je suis écrasé, Par le poids des méchancetés, Et la haine qu'on m'a adressée. Mais bientôt j'irai voir en grand, Ce que j'ai toujours désiré, C'est à dire les cieux scintillants, Il ne me reste plus qu'à sauter.
2021-10-03 07:27:06
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
lys
@Perdix sûre ? 😭
Відповісти
2021-10-03 15:54:08
Подобається
Perdix
@lys oui :)
Відповісти
2021-10-03 16:05:19
1
Mémé Paradoxx
J'aime beaucoup la métaphore !
Відповісти
2021-10-17 16:12:07
1
Інші вірші поета
Intelligence relationnelle Visage Armure de papier Florian, Florian uniquement
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12118
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1181