Léger
Perdix
Je pense que je pourrais voler, Si j'étais porté par le vent. Et ça n'a rien pour étonner, Vu comme je suis insignifiant. Comment puis-je être si léger, Vu comment je suis écrasé, Par le poids des méchancetés, Et la haine qu'on m'a adressée. Mais bientôt j'irai voir en grand, Ce que j'ai toujours désiré, C'est à dire les cieux scintillants, Il ne me reste plus qu'à sauter.
2021-10-03 07:27:06
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
lys
@Perdix sûre ? 😭
Відповісти
2021-10-03 15:54:08
Подобається
Perdix
@lys oui :)
Відповісти
2021-10-03 16:05:19
1
Mémé Paradoxx
J'aime beaucoup la métaphore !
Відповісти
2021-10-17 16:12:07
1
Інші вірші поета
Anesthésie Marguerite Les humains ne sont pas bons L'envie de vivre
Інші поети
Iryna Markova
@iryna_markova
Red
@R_e_d_
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2723
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1770