Visage
Perdix
Elle est toujours aussi lâche. Et dans le noir elle se cache. L'obscurité est son amie, Les projecteurs, ses ennemis. Pour disparaître : tour de passe-passe. Ou une main plaquée sur la face Ses mots ne sont que des murmures. La discrétion est son armure. De peur qu'on fixe sa figure, En silence elle longe les murs. La pauvre a déjà tout subi, Les insultes, les moqueries. Malformation ou accident, Mais peu importe pour les gens Son triste visage meurtri, Est pourtant unique, et non laid. Mais il lui gâche tant la vie, Qu'elle n'existe plus pour de vrai.
2022-10-02 10:15:09
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Perdix
@lys merci ! :)
Відповісти
2022-10-02 12:10:54
1
KAYSEE
Tu écris vraiment bien :)
Відповісти
2022-10-02 12:45:47
1
Yaya
Le dernier vers wow >>
Відповісти
2022-10-10 20:42:49
1
Інші вірші поета
Rentrée Bidonvilles Te causer du souci Souvenir d'adolescence
Інші поети
Sallma890
@Sallma890
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Юрий Тим
@currentlib
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
16051
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5179