Le bonheur
Perdix
Je me hais tellement, J'ai été bien trop loin. C'était pas très malin. Mais je pensais pourtant... Que l'on s'amusait bien. Tous les deux. Des blagues, trois fois rien. Je m'en veux. Mais pourquoi, Le fait de te perdre me fait si peur ? Qu'avec toi, Que je regrette tant mes erreurs. Je crois savoir. Ce qui perturbe mon intérieur. Tu me fais voir, Ce que je cherche : le bonheur.
2022-11-23 17:35:47
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Kotodama
J'aime beaucoup le rythme du poème :)
Відповісти
2022-11-23 19:49:12
1
KAYSEE
C'est super joli ! J'aime tellement ta manière d'écrire
Відповісти
2022-11-24 14:39:46
1
Perdix
@KAYSEE merci !
Відповісти
2022-11-24 15:08:37
Подобається
Інші вірші поета
Lassé des gens Entaille dans la peau Anesthésie Feignants
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Napsugar_Official
@Napsugar_Official
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4750
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5606