Solitude...
It was about a man who created a creature from body parts and stitched it together... It was about a boy who relied on his imaginary friend... It was about the girlfriend who brought back her boyfriend from the dead.. It was about the masked man who avenged the death of his parents.. It was about the teacher who got herself lost in her job.. It was about the kid who took care of the strays.. As human beings.. As social animals.. We all seek warmth from another human being.. We all want company.. Those who say they do not are lying to themselves.. Solitude it is.. That destroys us in the end.. Stuck with our own thoughts.. Own pain.. Burning.. We think keeping ourselves busy will make it better.. Not think about it.. Not feel it.. Moving pass it.. Until when?.. We might shut off the pain.. What about the memories.. The feelings..
2018-11-18 12:43:37
10
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3208
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2168