А кажуть...
А кажуть, що мох росте на півночі, І що сонце занадто яскраве. А я слухаю металіку щоночі, І не розумію: що це була за драма? А кажуть, що люди бувають жорстокими, І що дружби насправді немає. Та ці люди стали для нас уроками, І час з ними занадто швидко минає. А кажуть... Багато чого кажуть у світі, Та не завжди потрібно їм вірити. Моя душа знаходиться у зеніті. Я більше нікому не вірю. А ти?
2021-11-16 12:52:53
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2785
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5016