В пам'ять про героїв
Немає слів, коли зника надія, Коли душа людини птахом відліта. Коли солдату, мов оті зозулі, нещадно відраховують літа. Свистіли кулі, разом з ними обличчя обпікала мамина сльоза... Бо її сина, тіло її сина покрила чорна цинкова труна. І плаче сонце, плаче небо від біди, Куди нам бігти? Куди тікати від війни? І плачуть побратими несучи важку труну : '' Такий ще молодий, хтів закінчити люту ту війну'' Та, не збулось. Поклав життя на захист України. Він - наш герой, але нажаль, він вбитий не єдиний. І десь на заході квітучої країни, сміються діти, Світить сонце, там нема руїни. Але на вогнянному сході чутно плач. Війна - жахливий кат, людський палач! Ще сотні, тисячі героїв є, що свято вірять в щастя нашого народу. І там де мир благословенний сонце віднайде, Там Україна - матінка покаже свою вроду.
2018-06-15 19:22:13
9
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2778
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16756