Без нього - ніяк.

Weronika Nikulina

Під дощем я немов би під дахом, Небо синє - моє полотно. Я малюю нового плями, Та без нього, то все не воно. Я без нього не пишу й не творю, Я без нього як подих зими. Зазвичай я мовчу, і про це не говорю, Але світла нема без пітьми. Я благала, ридала, молилась, Так просила його : '' О, з'явись!'''. Я на все це колись не дивилась, Не літала за хмари увись... Ну а потім, прийшло розуміння, Що цьому не придумати ймення. Це воно, воно є єдине. Це безмежжя моє. Це - натхнення.

2018-06-14 11:44:27

Інші вірші поета

Постіронія серйозності Знак питання Доля Живий

Інші поети

Виктория Клыкова

@wikky2411

D. K.V.

@d_kv

Де Лайт

@fosfadok

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3527

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2478