Знайди мене
Weronika Nikulina
Я ховаюсь десь поміж хмарами, у районі чужого погляду, Між містами, будинками, храмами, Розкидаюся між безоднями. Ти в думках, у скринях коштовностей, У словах, звуках над водоспадами. Тихо тихо ховаєш за обрієм, Й не знаходиш того, чого мало так. Час зникає піском між пальцями, Забирає секунди пам'яті. Та, ми виявились блукальцями, І на жаль, вже немов би прокляті. Виявляється, що хвилини ті, То вони ~ неймовірне, шалене. Коли мало було мене, ще тоді, То шукай. І знайди мене.
2018-11-16 18:40:20
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Weronika Nikulina
@Євген Піпусь 💚💜
Відповісти
2018-11-16 18:51:29
Подобається
Стренжер
".. Час зникає піском між пальцями, забирає секунди пам'яті.." - надзвичайно сподобалось👍💞
Відповісти
2018-11-16 18:53:32
1
Weronika Nikulina
@Стренжер дякую 💕
Відповісти
2018-11-16 18:54:23
1
Інші вірші поета
Те саме Ти й не здивований Таке щось дуже особисте Хто така
Інші поети
Алина
@Alina_Krasnobaeva_
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3096
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1863