Митець
Митець - це титул, нагорода, свого роду комплімент. Митець - творить ось зараз, тут, у цей самий момент. Його чекають, просять і благають. Його безмежно люблять і боготворять. Митець, це також, зазвичай вже мертвий попіл, котрого за життя не помічали. Лиш він покинувши цей світ, лишив свої картини чи поеми, тоді ж, його могилу так активно захищає стадо копів. Найголовніше це донести саме тій людині, Що полонила віршами своїми душу. Я прошу, я благаю, о Митцю, Твори, і радуй нас натхненними рядками, о великодушний. Лишись, і далі радуй нас віршами що вражають, що змушують всміхатись і ридати одночасно. Залишся, і хоч трохи просвіти думками, що ти допишеш, сподіваюсь своєчасно.
2018-07-17 06:41:52
10
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1647
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874