...

Настасья Агапова

Я закоханий в кожну мить твоїх теплих, спокійних мелодій. Розумію що, вочевидь, місце сили десь тут. На підлозі Біля зламаних квітів дощу та шматочків пустих філіжанок, я знайду свою ніжність. Свою? Знов чекатиму того стану, коли в небі забракне зірок. Може людям набридла вічність? А твій голос, немовби, замовк, хоча був в голові. Вже тричі Намагався знайти його де‌сь серед, трощених сенсом, ребер. Але ліки для хворих сердець мені випишуть лиш при потребі. Мене вивернуть, розіб'ють, нагадають за кожен постріл, що здійснив без причин. Бруд! Твої очі без слів.Так гостро Ріжуть квіти сакральний сенс. Знов поклич мене тихо, всує. Ти сидиш десь між ребер. Десь. І таке в нас, нажаль, не лікують.

2022-10-25 16:50:13

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

І гостро, і водночас ніжно, самовіддача просто на межі💖

Відповісти

2022-10-25 17:38:34

1

Мілена_Мі

Прекрасне переплетіння слів. ✨👏

Відповісти

2022-10-25 19:05:18

1

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

16

5731

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

7141