...
Я закоханий в кожну мить твоїх теплих, спокійних мелодій. Розумію що, вочевидь, місце сили десь тут. На підлозі Біля зламаних квітів дощу та шматочків пустих філіжанок, я знайду свою ніжність. Свою?  Знов чекатиму того стану, коли в небі забракне зірок. Може людям набридла вічність? А твій голос, немовби, замовк, хоча був в голові. Вже тричі Намагався знайти його де‌сь серед, трощених сенсом, ребер. Але ліки для хворих сердець мені випишуть лиш при потребі. Мене вивернуть, розіб'ють, нагадають за кожен постріл, що здійснив без причин. Бруд! Твої очі без слів.Так гостро Ріжуть квіти сакральний сенс. Знов поклич мене тихо, всує. Ти сидиш десь між ребер. Десь. І таке в нас, нажаль, не лікують.
2022-10-25 16:50:13
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
І гостро, і водночас ніжно, самовіддача просто на межі💖
Відповісти
2022-10-25 17:38:34
1
Мілена_Мі
Прекрасне переплетіння слів. ✨👏
Відповісти
2022-10-25 19:05:18
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2471
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4754