الثالثة صباحًا
الامر سيء.. اعود مرة اخري و أظنك مملت من شتاتي رغم أنك لم تحاول جمعها لمرة، لا داعي فإني الأخري لا احاول. تعود لعنتي لتمارس السحر بكل مرة اظني قد أمتلكت شيء فأجدني تدريجيًا ألفظة او يلفظني، لا أعلم كيف نجوت سابقًا او كيف سأنجوا تلك المرة لكن أعلم أني مهما حدث سأعود للغرق. أنها الثالثة صباحًا و يلازمني الشعور بالحمي و كأن احدي يداي مغروسة بالأرض و الأخري تحلق بالسماء، عقلي لا يتوقف عن طرق ابواب الجنون يحاول جاهدًا ان يفتح أحدها، اطرافي اظنها لم تعد ملكي بعد الآن حينًا لا استطيع التحكم بها و حينًا أخر تتحكم هي بي. الشمس لا تشفق علي و لا يهتم بأمري القمر، اخبرك عن مدي سوئي و مدي سوء الوضع و اعلم أنك لا تجيب، كالعادة. و ضوء أخر ينطفيء بزاوية عقلي، كالعادة.
2020-08-08 02:02:57
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
SAM
💞💞💞💞💞💞💞💞
Відповісти
2020-08-08 20:13:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5699
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5810