الثالثة صباحًا
الامر سيء.. اعود مرة اخري و أظنك مملت من شتاتي رغم أنك لم تحاول جمعها لمرة، لا داعي فإني الأخري لا احاول. تعود لعنتي لتمارس السحر بكل مرة اظني قد أمتلكت شيء فأجدني تدريجيًا ألفظة او يلفظني، لا أعلم كيف نجوت سابقًا او كيف سأنجوا تلك المرة لكن أعلم أني مهما حدث سأعود للغرق. أنها الثالثة صباحًا و يلازمني الشعور بالحمي و كأن احدي يداي مغروسة بالأرض و الأخري تحلق بالسماء، عقلي لا يتوقف عن طرق ابواب الجنون يحاول جاهدًا ان يفتح أحدها، اطرافي اظنها لم تعد ملكي بعد الآن حينًا لا استطيع التحكم بها و حينًا أخر تتحكم هي بي. الشمس لا تشفق علي و لا يهتم بأمري القمر، اخبرك عن مدي سوئي و مدي سوء الوضع و اعلم أنك لا تجيب، كالعادة. و ضوء أخر ينطفيء بزاوية عقلي، كالعادة.
2020-08-08 02:02:57
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
جو ليآ
♥️♥️♥️♥️👏
Відповісти
2020-08-08 12:05:22
1
SAM
💞💞💞💞💞💞💞💞
Відповісти
2020-08-08 20:13:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1335
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10903