СУЗІР'Я
Ми розсипані пилом сузір'я, Ми волошки на полі безкраїм. Одинокі ми в цьому світі, Що жорстокий, без жодних правил. Де любов піддається питанню, На яке відповісти не в змозі, І ці всі німі намагання - Як хробак, що повзе по дорозі. Віднайти в собі сили, наснагу, І здолати самого себе. Посадити квіти біля порогу, Там моя душа проросте. Не топчи її чуєш, не треба! Вона й так ледве жива. Адже всі свої сили й старання - Присвятила тобі, до кінця.
2022-10-01 16:30:42
15
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Сандра Мей
Пробило на сльозу від такої реалії...
Відповісти
2022-10-27 17:01:27
1
МОРГАН РЕЙ
Відповісти
2022-10-27 19:23:44
Подобається
МОРГАН РЕЙ
@Сандра Мей , дякую 💙💛
Відповісти
2022-10-27 19:23:51
1
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8337
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3297