ПИЛ
Всі склянки припали пилом, Шпалери всі зблякли, відстали від стін. Кохання не зветься дивом, Це віри примарна тінь. Це постріл у скроні, свобода в неволі, Це твоя самотня душа. Це пристрасть мелодій, синоніми долі, Отрута така п'янка. Всі душі припали пилом, Всі руки тепер в кайданáх. Цей смак що змішався з димом Самотність на моїх вустах.
2022-12-04 22:26:57
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Сподобався вислів "свобода в неволі"... Вірш як найкраще характеризує кохання,яке поневолює, роблячи рабом почуттів...
Відповісти
2022-12-05 15:52:31
1
МОРГАН РЕЙ
@Н Ф , дякую!)
Відповісти
2022-12-06 09:50:57
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2768
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9020