БІЖИ ЗА МНОЮ
Я буду споглядати, Щоб озброїти тебе вірою. Я буду втомлюватися, Щоб наповнити тебе силою. Моє покликання очевидне, Я не дам тебе в образу. Огорну звуками космосу, Обергіючи від слабкості миті. Біжи за мною мій друг, В нас з тобою багато спільних недуг, В нас з тобою багато спільних зневір, Ти тільки в себе повір!
2022-11-07 13:24:39
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
МОРГАН РЕЙ
, дякую)))
Відповісти
2022-11-07 15:24:02
Подобається
МОРГАН РЕЙ
@Генрі крадієць сенсу , можливо. Я твої крила, лети, вір в себе!
Відповісти
2022-11-07 15:24:21
1
Генрі крадієць сенсу
@МОРГАН РЕЙ дякую...)
Відповісти
2022-11-07 15:25:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1327
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873