Не шукай...
Не шукай мене. Чуєш? Не треба. І забудь, що могло бути «ми». Тебе чули усі зірки неба, Коли раптом схотів ти піти. Не шукай ти відмички до серця, До тієї кімнати «секрет». «Ти мій друг» - і ніякого перцю Я у слів не вкладу переплет. Не глядай в моїх вирлах ти болю, Що приходить від серця тих мук: Я ж скеровую завжди всю волю І в полон беру свій пульсу стук. Не чекай, що тебе покохаю, Та не тільки тебе - будь-кого! Бо цю слабкість завжди зневажаю: Не волію я болю цього! Хоч - вважай, що із каменю серце Ношу в грудях - людське все ж воно. Та душа не метал моя - скельце, І боюся розбити його...
2018-12-07 11:01:34
12
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3612
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13462