Memento
Пам'ятай - я не вмію мовчати, Коли жарт лихий рветься на волю. Та водночас не зможу сказати Про душі глибину суму й болю. Пам'ятай, що завжди зрозумію Все, що ти відчував й розповів. Співчуття ж проявити не смію, Бо не знаю чарівних тих слів. Пам'ятай - чуєш ту, що не зможе Проти принципу свого піти. Як відчую щось на любов схоже - Не розпалю її на світи. Пам'ятай - зроблю все, щоб не бачив Моїх справжніх емоцій, думок... Що б для мене ти справді не значив - Маю вже від життя я урок. Пам'ятай - це не всі мої «здвиги» - Будь готовий до них кожну мить. Та все ж знай - за кайданами з криги В серці барвами море шумить...
2018-12-28 07:08:14
19
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@Asteriya дякую)😊
Відповісти
2018-12-28 11:36:22
1
Есмеральда Еверфрі
дуже приємно😊😊
Відповісти
2018-12-28 11:37:24
Подобається
Єгор Комаров
🧹
Відповісти
2019-01-27 10:48:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1967
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1806