Страх
В тиші місячного спокою
знаю я,
що там
стежить хтось за мною.
Світить місяць струною
в лісі,
в печерах
йде воно за мною.
Струмок річки, ліс дзвенить,
йду я.
Воно йде,
не зустрітись в певну мить.
Надія одна, воно ще спить.
хороша стежка
тревожить рух.
Перед очима, не спить,
появився
Страх.
Ми боїмся страху, нажаль.
Застерігає,
дає шанс
Кожа стала, як скрижаль.
митець
пише.
На кожі і всередині дає фору.
Дихання
І серце б'є.
Страх не допустить втоми,
як би швидко не тікав
він тут,
близько
Він момент твій вкрав
Час лине , божий дар
Біжи, біжи.
Рятівник
твій і господар,
душі твоєї він володар
Пауза,
недобіг.
Не він, не ти не втік.
Не втечеш від нього,
ось такий нічний час пік.
10.10.2020
4
0