Страх
В тиші місячного спокою знаю я, що там стежить хтось за мною. Світить місяць струною в лісі, в печерах йде воно за мною. Струмок річки, ліс дзвенить, йду я. Воно йде, не зустрітись в певну мить. Надія одна, воно ще спить. хороша стежка тревожить рух. Перед очима, не спить, появився Страх. Ми боїмся страху, нажаль. Застерігає, дає шанс Кожа стала, як скрижаль. митець пише. На кожі і всередині дає фору. Дихання І серце б'є. Страх не допустить втоми, як би швидко не тікав він тут, близько Він момент твій вкрав Час лине , божий дар Біжи, біжи. Рятівник твій і господар, душі твоєї він володар Пауза, недобіг. Не він, не ти не втік. Не втечеш від нього, ось такий нічний час пік.
2020-10-10 19:38:55
4
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2786
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2570