Постпейзаж

Michael Mayrain

Стрімкі, суворі, високі будівлі, які руйнуються на очах живих людей. Жорстокі сірі будні, І сум забутих ідей. Минулого клітки гниють, на розбитих вікнах. Сум на людей ллють, Залишають нас в клітках. Мертва посмішка на людських вустах, мене трошки застерігає. Що в людей у головах? Цього ніхто не знає. Забути не можу, постпейзажи, радянський мертвий простір. Чорні хмари, розкладання фази, Не встоять всі поспіль! Важко нам своїх вершин Позбутися навік! Все тому, що було ніби добре. Мабуть, кожен звик! Забули б будівельний бруд, Вилізли б із пекельни дір. Нам земля потрібна, "Труд", Без всяких перспектив. На фото зображені чудові куточки наших миленьких, красивих сірих міст : Дніпро, Вільногірськ. День сурка який мають люди , які живуть в цих містах і ближчих селах не побажаєш навіть ворогові. На жаль такі реалії. Більшість із нас хоче бачити тільки гарні, неймовірні місця планети, забуваючи те, що нас справді оточує. При цьому деякі люди серед цих пейзажів однаково ( іноді) можуть бути щасливими.

2021-01-11 17:17:24

3

0

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1621

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16527