Под вой ветра
Михаэль Казакевич
Пролетая по планете Спой мне песенку о главном, Как жилось нам в прошлом лете Без войны спокойно, славно. Ни холодные кинжалы, И ни дырочки от пули. Я посплю пока пожалуй. Ветер, нас с тобой надули! И надежд мои одеяла Не спасут и не закроют. Стало веры, ветер, мало, Заменю её мечтою. Накормить тебя, да нечем. Ты летишь куда попало. Напою тоской при встрече. Счастья мне на свете мало. Счастья не бывает много. Посвистим на поворотах. Прочь уходит в ночь дорога В вечных планах и заботах. Умирать пожалуй рано. Погуляй, а я поплачу. Мы тоскою, ветер, пьяны. За удачу! Бей без сдачи. Пролетает по планете Ветра вой о прошлом лете.
2023-12-24 06:32:04
0
0
Інші вірші поета
Смерть – полёт над природой Признание в любви Сильней чем я Навстречу любви
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5788
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2947