Нет права на смерть
Давид не построил Храма, Хоть собраны были всюду: Колон белоснежных мрамор, Ливанских деревьев чудо. Давид воевал и правил. Царь пролил немало крови. Не смог он нарушить правил, Испортил души здоровье. Быть может врага задушим, Сломаем хребет руками, Но только потом под душем Не смоем с души мы пламя. Как в тире за пульт вы сели. Ракеты готовы к старту. Но только рвануться к цели, Поставлен ваш мир на карту. Не яда змеиным жалом, А просто прильнув к экранам, Не только в бою кинжалом, Нам ненависть души ранит. Сменяются поколенья, Другие страною правят, Возводят богам строенья, Но Бог не пребудет в Храмах. Нет права: "на землю души", Которые кровью льются. Нет права на смерть, не лучше Разбоя огонь революций. Нет права на землю семья, Нет правды, она у Бога. Нестрашно спорить со всеми, Когда ты один, их много. Давид воевал и правил. Царь пролил немало крови, Но честь возведенья Храма, Но только души здоровье...
2023-01-04 02:49:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13041
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4599