Несбалансированность потерь
Вот так всегда, меняет кровь жизнь на говно, И за свободу, и за счастье, и за волю Герой бросается в раскрытое окно, Платить за слово правды, букву правды болью. Мы шестерня, что бьёт валетов, королей, Козырной масти, страшной мести мы кровавой. Зашёл подонок под тебя - скорее бей И погибая с ним лети на покрывало. То покрывало, что накрыло города Твоей страны свинцовой серостью печали. Прощайтесь быстро, уходите в навсегда - Спецназ, которого в бою вдруг повстречали. Ах, как бы выбить из врага вонючих рук, С холодным взглядом судака из гастронома, Краплёных карт колоду. Вот бы был испуг! Пусть не дойти нам до крыльца родного дома. Года истории проходят, как в кино, Где за свободу и за счастье, и за волю Мы платим золотом, чтоб вычистить говно Из каждой буквы, Боже мой. Господь, доколе?
2023-01-25 08:48:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13363
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5074