Не ошибаются любя
Михаэль Казакевич
Не ошибаются любя, Средь прошлых бед скрывая чувства. Ты скажешь мне: "Люблю тебя!" А это ложь или искусство? Ведь ни за что и медный грош Последний в глубине кармана Не брошу я за эту ложь, Не дам за облако тумана. Не ошибаются любя, Оставшись живы после яда. Блестят глаза, зовут меня, Но в глубине родного взгляда Пытаюсь вновь прочесть я боль Войны, предательства и мести. Мне кажется, что я король, Попавшийся в объятья лести. Но вот ответ хранит бокал, Наполненный притворным зельем. Я выпью, как в волну со скал, Как на войну, как в тёмной келье Прожить остаток юных лет, Как кровь пролить свою по капле. Туман исчез, обмана нет. "Любовь" – я прочитал в азарте. Не ошибаются любя, Хроня печали боли прошлой. Прости, пойми, поверь в меня, Мой добрый друг, мой друг хороший.
2023-09-03 08:21:33
0
0
Інші вірші поета
Пускай я не узнаю никогда Кто ты? Всегда Возвращение
Інші поети
ZhaMar
@ZhaMar
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2367
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13263