Монолог тени
Течение в душе неведомого света, Невидимый подъём над суетой забот, И время не идёт, и не скрипит карета, Несущая меня сквозь жизнь который год. Привет, мой Бог, привет! Нелепые созданья, С Тобою говоря на стольких языках, Не устают ломать основы мирозданья, Из праха восстают, чтоб снова кануть в прах. И тело моё, вот, даёт всё чаще сбои, Друзья давно не те, мне не страшны враги. Ты стул верни назад, не смейся надо мною. Нет сил Тебя догнать, пожалуйста, не беги. С Тобою поболтать. Ответь мне на вопросы. Неведомый вдруг свет над суетой забот. Я след Твоей любви. Опять скрипят колёса Кареты, что меня к Тебе с Тобой везёт.
2023-10-03 06:34:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1510
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4825