Монолог тени
Течение в душе неведомого света, Невидимый подъём над суетой забот, И время не идёт, и не скрипит карета, Несущая меня сквозь жизнь который год. Привет, мой Бог, привет! Нелепые созданья, С Тобою говоря на стольких языках, Не устают ломать основы мирозданья, Из праха восстают, чтоб снова кануть в прах. И тело моё, вот, даёт всё чаще сбои, Друзья давно не те, мне не страшны враги. Ты стул верни назад, не смейся надо мною. Нет сил Тебя догнать, пожалуйста, не беги. С Тобою поболтать. Ответь мне на вопросы. Неведомый вдруг свет над суетой забот. Я след Твоей любви. Опять скрипят колёса Кареты, что меня к Тебе с Тобой везёт.
2023-10-03 06:34:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6092
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13445