Гра під назвою "Життя"
(Повільний сміх психопата) Чи знаєш ти гру азартну? Всі грати мають її без хвилинки на перерву. Але знаєш ти , як її зіграти і виграти джекпот? (Повільний саркастичний сміх) Авжеж ні. Навіть правил нам не розказали і сіли ми застіл цей від якого виходи лиш два : смерть і виграш. Але третій вихід тоже є. В цій грі є правила обмежень , які закували наші руки і ходи. Я розкажу секрет , як я вийшов з гри цієї живим. (Сміх) По-перше : почни сам собі перечити. Стань адекватним псіхо. Генієм наук серед простих людей. Розшир свій розум не розширюючі можливість для усіх. Тоді гра і правила її зійдуть з тебе на невелику мить. По-друге: відкрий повністю себе . Всі скажуть що ти безглуздо робиш це. Але це голос не людей. А гри , яка не хоче відпустить тебе. Сумієш ти змінитися відкривши двері душі і голови зможеш ти покинуть стіл цепний. По-третє : бери всі шанси і користуйся , а то гра поглине тебе знов і шансів вибратись не буде зноу. Лиш тоді ти станеш богом серед людей. (Повільний сміх) Всі слова твої і думка кожна стануть правдою для світу. Навчишся ти всього не читаючи нічого. Сумієш все і гра під назвою "Життя" не поглине тебе знов. А поставить головним . Тим хто роздає всім карти і ходи . Хто правила створить і всім їх розповість . І всім покаже хто переміг , а хто помер. Так що є бажання зіграти ? Чи хочеш ти втекти? (Голосний повільний сміх)
2019-10-20 18:59:31
3
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2472
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3825