Оксана Климко
@xsena19
Прогрес завжди здійснювали шукачі пригод і володарі нестандартного мислення.
Вірші Всі
Навіщо ми страждаємо?!..
Навіщо ми страждаємо, Кому це до вподоби, Чому нас поглинають Невдачі та хвороби?, Чому на кожнім кроці Суцільні перешкоди?– Бо ми не прагнем жити, Не прагнем до свободи. Не любимо себе ми Немає в нас мети, Ми опускаєм руки, Не хочем далі йти. Ми терпимо образи І допускаєм біль... А щоби щось змінити,– Потрібно мати ціль., Потрібна сила духу, Наснага до життя І витримка залізна, Й характер,як броня. Любіть себе,ростіть духовно, Формуйте свій світогляд. Примножуйте свої знання, Тверезий майте погляд. Не заздріть і не докоряйте, Із позитивом світ сприймайте. А перешкоди вдало оминіть, Свій затишок самі собі творіть .
4
0
304
Відкрий свої очі.
Відкрий свої очі —побачиш життя, Зрадіє серце, заплаче душа, Забудь все погане,згадай про добро, Тоді ти відчуєш в житті лиш тепло. Та важко відкрити,бо сльози течуть, І рани болючі лиш смуток несуть. І я сумувала,і сльози текли... Та раптом згадала,що десь,там,є ти... Та хто ж ти?І де ти? Хто мрія моя? Мабуть добре серце і щира душа... Якби ж то знайшлася людина така, Йому б я віддала все своє життя. Та раптом здається,що світ вже пустий, Ідеш ти по ньому і наче сліпий, Не бачиш нічого,лиш синєє небо, Й здається,що хтось там,чекає на тебе... Та раптом подумаю я несвідомо, Що хтось там чекає на мене удома: Усі мої друзі і моя сім'я, Й можливо десь там,добре серце й душа ... Це ж є моє щастя... Й прокинулась я... Відкрила я очі і впала сльоза— Повільно тоді підійшла до вікна... Це ж є моє щастя,уся ця Земля. Не важко відчути,що ти не сама, Лиш очі відкрий —і побачиш життя!
5
0
336
На вічну пам'ять...
Живеш життя і кожним днем радієш, Будуєш плани і про щось ще мрієш... Та враз одна подія все стирає, Усе темніє і довкола завмирає... І ти не можеш зрозуміти,ну для чого? Ну що він, Господи,зробив тобі такого? За що ,його,від нас ти забираєш, Усю сім'ю в сльозах ти залишаєш... Та потім заспокоюєш себе,що він, від нас, у кращий світ іде. Його зустріне батько й обійме, І за собою в вічність поведе. Та якось важко це збагнути, Не можеш горе це забути, І все чекаєш,що прийде І усміхнеться й обійме... І пройде ще багато часу і пролетять роки... Та в пам'яті завжди ти будеш, В серцях ти будеш навіки. Ти знай,тебе всі пам'ятають, І мати плаче,брат скучає, Всі рідні хочуть повернути, Й не можуть друзі всі забути. Хай лебединим пухом буде тобі земля, І вічним і щасливими на небесах життя.
4
0
316