Емоції
Самотність забирає все у мене. Емоції той список теж поповнили. Нічого не розумію я тепер , наче помер душею я. Але що тепер зміниться в мені. Останні роки три я як в тюрмі. Нічого доброго не бачу я , наче цементом очі залили. Я завжди , як жив в прекрасному світі , але один день все змінив в моєм житті. Всі емоції зникли в один день. Настільки я забув їх смак , що я боюсь їх знов відчути. Я надіюсь що любов мені дай допоможе. Але де її дістати , якщо в тюрмі 3 роки я перебуваю. Нікого тут найти не можна. Хочу я померти . Просто стати трупом . Але як я можу дай померти , якщо до літа наступного я маю дожити і зміниться усе навколо. Але хочеться мені все це зупинити. Я хочу зрозуміти , що мені приготував цей світ раз забрав так багато того чого я так хотів.
2019-12-01 14:43:55
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євген Мазурок
Те чого краще ніколи не переживати
Відповісти
2019-12-01 16:51:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
866
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4139