Як вишню
Maria Savka
Він полюбив мене - таку терпку, як вишню.. І згадується зустріч у саду, Блакитнооку, тиху і...руду Тепер лиш - "незнайому" і колишню Покинув, не зронивши ані слова, Залишив лиш одне - туге мовчання, Не зрозумів. Даремна ця промова. Покинув спокій, й заразом - кохання. І все б нічого, та мабуть дарма Життя втрачати на "якусь" надію Й чекати те, чого давно нема. Цього, що сталось, я не розумію. Лиш визнаю, ці почуття - були! Але з роками, все ж таки минули Та в серці їх таємно зберегли, А у житті вдаємо, що забули.. Вони ж у душах наших, як вогонь, Що спалює тонку, маленьку вишню, І доля ще зведе колись, либонь.. Тебе й її, але уже - Колишню.
2018-05-19 08:45:47
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Гарно!
Відповісти
2018-05-19 09:15:17
Подобається
Відьма
Схожий на вірш Олександра Блока, дуже зворушливо!!! 😍
Відповісти
2018-05-20 08:50:22
Подобається
Інші вірші поета
Роздуми 1932-1933 Без назви Переулки
Інші поети
Псина
@darth_silence
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4057
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2534