На Ви
У сутінках мертвих нічної імли, Твоя поведінка мене чарувала Давно перейшли неформально на "Ви" У цій насолоді я мовчки пропала. В густім-густім лісі, де дім серед трав, Тремтіли коліна від страху, Зі мною й за мене таки воював, І кинув у клітку, як птаху. Здалася в полоні, і сльози лила, Кипіла моя кров у жилах, Якби я тоді не з тобою була То зараз мабуть не тужила. У місячнім сяйві, що падало ниць Із гуркотом і здивуванням, Багато накоїла різних дурниць, Усе через тебе, і твоє кохання. З'явився тоді, як ніхто не чекав, І доля теж кинула карту, Мені шепотів, що так сильно кохав Та все це було від азарту. У сутінках мертвих нічної імли, Гойдаються приспані біди Давно перейшли неформально на "Ви" Твоє від тебе - нікуди не піде.
2018-05-19 17:55:23
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Гусейнов
Дуже гарно)
Відповісти
2018-05-19 19:45:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1353