Роз до ріжжя
Моє роздоріжжя криваве, мов ніж, Яким покінчили із Цезарем й Брутом. Шепоче тихенько мій розум: "Облиш! Облиш теє серце, заковане блудом!" Облишити все, і навіть себе. Навколо розвісили й правила, й маски, І шум циферблату загрозу несе Загрозу померти, без милості й ласки. Без спомину імені, честі і сліз, Без діл, що вважали б корисними. Охоплені люди — лиш манія слів Лишають все те, що звуть просто. Пізно! Охоплені літом, де сніг випадає Охоплені сплячкою в лихім тім сні І всі роздоріжжя криваві, лукаві, Бажання знайтися у тихій війні.
2019-04-10 20:15:44
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4651
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9105