Роз до ріжжя

Man Vi

Моє роздоріжжя криваве, мов ніж, Яким покінчили із Цезарем й Брутом. Шепоче тихенько мій розум: "Облиш! Облиш теє серце, заковане блудом!" Облишити все, і навіть себе. Навколо розвісили й правила, й маски, І шум циферблату загрозу несе Загрозу померти, без милості й ласки. Без спомину імені, честі і сліз, Без діл, що вважали б корисними. Охоплені люди — лиш манія слів Лишають все те, що звуть просто. Пізно! Охоплені літом, де сніг випадає Охоплені сплячкою в лихім тім сні І всі роздоріжжя криваві, лукаві, Бажання знайтися у тихій війні.

2019-04-10 20:15:44

Інші вірші поета

Спинись на каміні Обличчя святого Ціна тиші Інтерв'ю

Інші поети

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Olya Shmagailo

@Olya_Shmagailo

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2503

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1560