Інтерв'ю
- Може, хочете Ви щось сказати?
- Та ні…
- Не соромтеся!
- Та ну…
- Ну що, готові?
- Ні… не знаю!
Раптом світло. Інтерв’ю.
- Говоріть.
- Ем… що?..
- Я пишу…
- В сенсі?...
- Це також.
- Стійте!
- Що?
- Не вспію!
- В сенсі?
- Ну отож.
Тиша. Звук реклами.
- Як Ви?
- Добре, як самі?
- Сталось може щось
- Де двері?
- Зліва, Ви куди?
- Пі-пі.
Запуск. Тиша. Всі в ефірі.
- Ну що, продовжимо?
- Атож.
- Може втомлені, хоч трохи.
- В міру.
- Питання-випендрьож!
- Я готовий!
- Думаєте?
- Певен.
- Отже слухайте.
Замовк.
- З яких країв, з яких Ви давен?
- Може, досить говірок?
- Добре, що Ви любите.
- Капусту.
- П’єте що Ви?
- Ель.
- Кожен день так!?
- Часто-густо.
- На смак як?
- Вермішель.
- Може, хочете додати?
- Що іще?.. горілку п’ю.
- Та ні, та не про це я.
- Так усе – закінчуй інтерв’ю!
22.09.2018
10
2