Вона
Хонна
В якусь темну і теплу ніч Ми будемо сидіти поряд Ти заспіваєш мені всі пісні Що створила за життя не таке вже довге. На даху ми сидітимо, попиватиме з одної банки вино. Ми дивитимось в очі шукаючи Заповітні серця в них і бажане слово одно. А коли ніч закінчиться Відколи ранок засвітає Ми будемо сидіти, обійматись І дивитись - вдаль, На нескінченне і велике місто. P.S для кого цей вірш, я не знаю) мені впала у голову такий сюжет, і я його втілив😂
2023-10-06 19:02:43
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Гарний вірш. ( В тебе все ще попереду )
Відповісти
2023-10-06 19:07:46
1
Lexa T Kuro
Може майбутнє передбачив, або підсвідомість вилізла назовні😉 Цікавий вірш, душевний! Тому хай здійсниться!) 🙏🤗☀️
Відповісти
2023-10-07 07:38:24
1
Інші вірші поета
Нормальний божевільний Мохіто Музика, чи мрія? Кімната
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Vladislav Khavrus
@vladislav_khavrus
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2488
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1973