Ήφαιστος (Гефест)

Хонна

Гефест, ти великий творець, Ти інженер, ти – винахідник. Ти створив купу дивних речей. Звісно часто роботи твої, Приписують іншим. Да Вінчі вигадав гелікоптер? Ні, то твої замальовки. А Гутенбергзький станок, Що надрукував стільки дивних книжок. Це теж твоя винахідка. А що скажеш про ДВЗ? Він є в кожній машині. І це ти створив – власноруч. Все це шедеври твого геніального мозку. Тільки одного я зрозуміти не можу. Навіщо ти винайшов порох. Навіщо атомна бомба? Чому ти це робиш? Навіщо нам зброя? Хоча не треба тебе винуватити в цьому. Скоріше за все, ти робив це на благо - для всіх, Порох потрібен для феєрверків. А атомна бомба спочатку була Джерелом нескінченної енергії. А люди, паршиві, винайшли гріх...

2023-08-03 14:18:16

3

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Хонна

@Олег Шаула так, не була. Але ядерні розробки. Атомні станції стали джерелом енергії. А по факту якщо дивитись дуже широко, то АЕС, це і є щось на кшталт керуємої атомної бомби. Тож заради вірша прийшлось піти на таку неточність)

Відповісти

2023-08-04 05:24:03

Подобається

Lexa T Kuro

Хороший вірш! Дякую, що такі теми підіймаєш... дуже не прості. І вишукано ти Гефеста подав, несподівано, але дуже чітко!🔥🦾 МОЛОДЕЦЬ 👏🔥

Відповісти

2023-08-05 13:16:34

1

Хонна

@Lexa T Kuro дякую, Лекса, мені приємно це чути🙃

Відповісти

2023-08-05 14:14:56

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2754

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1589