"важливі" питання

Хонна

Коли почалась вічність? Можливо завжди. Але для всього є початок та кінець, Чому ж не зараз? Як створився світ? Теорій сотні. Але яка з них правда, а яка брєд? Відповідей ніщо Тепер спитаємо про душу Що вона таке? І знов здогадок купа І знов не знаємо ми точно Що, і як, і де. Залишилось ще декілька питань Наприклад смерть, Та життя за межею її. Ну тут я маю відповідь одну. Як помремо, то дізнаємось про все.

2023-08-15 07:56:11

5

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Хонна

@Lexa T Kuro так, я знаю цю тему з "заробітком балів", і взагалі про переродження. Я також колись, не те щоб вірив, скоріше приймав можливість такої теорії "ми кожен раз переживаємо одне й те саме життя, дослівно, один в один, але своїми вчинками, своєю осознаністю ми можемо прожити життя так би мовити ідеально, (хоча ідеально, це також перебільшення/припущення, я не вмію пояснювати різні теорії😅). В такому разі людина переходить на новий етап, та отримує змогу прожити нове життя, і все так повторюється до безкінечності" Ця теорія трохи відрізняється від твоєї, але також цікава;) (і, я також агностік, в самому класичному понятті цього слова🙃)

Відповісти

2023-08-16 07:02:53

1

Lexa T Kuro

@Хонна До речі, цікава теорія теж). А знаєш, що саме цікаве? Що людям обов'язково для себе все пояснювати потрібно, бо вони невідомості бояться). Люди бояться не померти, вони бояться НЕ жити, бо не знають як це. Люди не вміють насолоджуватися ТУТ і ЗАРАЗ, бо вважають себе "безсмертними"... Ну що смерть існує, але до неї ще якось далеко, вона якась абстрактна, особливо в юному віці... Але коли вона раптово приходить і плескає тебе по плечу, то всі якось в паніку впадають😏 Ніхто не замислюються що сьогодні може бути останній день, останнє слово, останній вчинок... Коли починаєш цінувати своє життя, кожну його мить, то життя стає іншим... Проживаєш кожну мить так - наче це остання мить. І тоді ця мить і життя наповнюється сенсом і радістю. Бо ми всі тут лише гості, і всі колись підемо... А ось що залишимо по собі, і що візьмемо з собою - то вже від нас залежить.😉 Як говориться, кому що ближче 😉 Дякую, тобі за цікаву розмову! Для мене це дуже цікаво і важливо🙏🤗☀️

Відповісти

2023-08-16 07:12:54

1

Хонна

@Lexa T Kuro з одного боку здається тоді, що треба жити одним днем. Але з іншого, зараз це поняття "одним днем" - має неправильний, неприємний сенс. Хоча і треба жити так, мов це останній день, але.. не робити чогось жахливого, з поганими наслідками на майбутнє, треба просто відчувати свій кожен звичайний день завжди як останній.. не знаю, чи зрозуміло в мене вийшло пояснити свою думку😅

Відповісти

2023-08-16 07:35:22

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

44

34

8244

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1125