Осінь
Хонна
Калюжа, кофе, тепла ковдра Ноги мерзнуть, руки теж За вікном дощара ллє цілодобово. І ти існуєш, не живеш. "Буття - така непізнана матерія Її не можна зрозуміти. Ви просто живете, як тії звірі", - Це філософів пора нещасних Одні коти нормальні Вони з'їдають все Та восени, коли у всіх апатія Вони лежать, мурчать тільки для тебе
2023-10-16 19:31:24
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Привіт) Який чудовий апатично-депресивний вірш😉😁 Для мене осінь чарівна пора, тому не можу погодитися з твоїм гг у вірші). Але холод не дуже добре переношу(( Інколи "осінь" - це стан душі, так як і щастя😉 Рада, що пишеш знов. Не губись😉Яскравого цікавого тобі жовтня! 🍂🍁☀️
Відповісти
2023-10-17 04:04:13
1
Інші вірші поета
Єв.Геній - найкращій друг ___ Твій сон Вечір
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2318
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2058