Νίκη, παύσον (Ніка, припини)
Хонна
Ох уж ці перемоги... Якою ціною зазвичай їх сягають. Перемога в війні, або навіть просто у спорті. Стільки зусиль, втрат, розачаруваній. Ох, перемоги - солодкий то дар. Але чи варті вони того болю. Перемігши самотнім залишися - сам. Страждають серця, зникають життя всіх героїв. Війни - то ігри богів. І сотні тисяч забули, що таке мир. То слово "перемога" вже здається пустим. Але Ніка, обіймаєш ти крилами світ. Ніка, врятуй нас від боротьби За світло вуст твоїх чарівних Врятуй, і не змушуй йти по головах друзів своїх Будь ласка, богинє..
2023-07-29 16:23:19
4
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Хонна
@Сандра Мей ти права, кожен щось своє бачить))
Відповісти
2023-07-29 18:16:05
1
Lexa T Kuro
👏👏🥹А я наче молитву відчула коли читала... Наче ГГ благає богиню залишити світ у спокої, і не зваблювати примарною "перемогою"... ...І так "переможець" завжди на п'єдесталі сам залишається... Самотній в своїй перемозі... "До" і "після"... Нових натхнень! Вони у Вас дивовижні!🔥👍
Відповісти
2023-07-30 09:46:20
1
Хонна
@Lexa T Kuro так, це приблизно як молитва і є) дякую🙃
Відповісти
2023-07-30 09:51:14
1
Інші вірші поета
Μορφεύς - молоденький бармен Клавіши фортепіано ** Οὐδέν (Nothing)
Інші поети
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361