Ніж - ψυχοκτόνος (Душевбивця)
Хонна
Сонце спішить, ранок свіж. Квітне літо, хмар ніде. Серце плаче, гордий ніж, Встромлен у душу мені. Я поки, нажаль, живий, В тілі енергія є. Але то покрив пустий, Всередині мрець живе.
2023-08-06 12:57:24
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Хонна
дякую, Макс🙃
Відповісти
2023-08-06 13:27:20
Подобається
Lexa T Kuro
Слухай, а от би ти написав історію про якогось героя, в якого був би такий ніж... "Душегубець"... Щось мені підказує, що там би була несподівана сюжетна лінія). Цікавий вірш) Я вже й не знаю, що від тебе чекати) Ти - ходяча несподіванка😉🤗 У хорошому сенсі звісно 😉😘
Відповісти
2023-08-08 12:46:26
1
Хонна
@Lexa T Kuro хм🤔🤔 ти мені приносиш нові ідеї😅 але я краще впишу такий ніж, у який небудь ваншот (компанію гри по днд, з'являється в мене така забавка)
Відповісти
2023-08-08 12:57:14
1
Інші вірші поета
Немає вічного ___ Перо vs Диктофон Чарівний світ
Інші поети
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
@ Aphrose
@rose_vinluan
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8370
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992