Ἰανός καὶ θύραι (Янос та двері)
Два лиця, одне тіло, Мета теж одна. Дати зробити всім вибір, Складний, чи важливий, Їм пофіг, мета все одна. Два лиця, хоч душа в них єдина Звичка казати "сам до себе́". Він не псих, то бог вибору. Янос, з ключем, А за ним дві мети. Яку обереш, яку ти відкриєш? Ключ то один, а вибору два. Янос, та його прокляті двері. За одною смерть, за другою дива.
2023-07-26 17:31:55
5
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Хонна
@Сандра Мей ну в найближчий час в мене можна буде почитати вірші тільки про давніх богів)
Відповісти
2023-07-27 16:15:42
1
Сандра Мей
@Хонна інтригуєш )
Відповісти
2023-07-27 16:16:17
1
Хонна
@Сандра Мей ахпх, є трішки)
Відповісти
2023-07-27 16:16:50
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1431
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4153