**
Хонна
Я шукав сто літ, а може двісті років.. А може навіть все життя Скільки мені? Ну десь під триста І весь свій час шукаю я, Шукаю справжнє те кохання, Про яке говорять книги та літописи минулих літ І я шукав ту саму, незабутню Про котру б думав потім кожну мить І шукав я дівчину красуню, Шукав я мудру, як Афіну. Шукав красиву, мов Венера. Шукав я дівчину таку, Щоб потім стала для мене дружиною Такою ж гарною, жіночою, як Гера.. Кого ж знайшов я після стількох сотен літ? Знайшов я Котика (так зву її кохая) Вона говорить мов: "Жахлива я" А мені то що, сміюсь собі і обожаю, Вона мудра, красива, гарна, саме Та. Хоч зараз нам життя.. ставить перешкоди І нам так важко, ми далеко, Не зустрінемось аж поки ще війна.. Але ми разом, не тілом, хоч душею І я кохаю, і Вона...
2023-03-20 06:10:14
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
дякую Вам) ніколи не думав що поезія це моє.. писав чисто для себе. А зараз просто вирішив поділитись з іншими, своїми емоціями, своїми відчуттями.. своєю душею)
Відповісти
2023-03-25 08:26:12
Подобається
Інші вірші поета
Лицар в сучасному світі Захід Чарівний світ Ἶρις
Інші поети
Luu Herrera
@luuherrera77
Shantilly
@Shantilly
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2647
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6114