**

Хонна

Я шукав сто літ, а може двісті років.. А може навіть все життя Скільки мені? Ну десь під триста І весь свій час шукаю я, Шукаю справжнє те кохання, Про яке говорять книги та літописи минулих літ І я шукав ту саму, незабутню Про котру б думав потім кожну мить І шукав я дівчину красуню, Шукав я мудру, як Афіну. Шукав красиву, мов Венера. Шукав я дівчину таку, Щоб потім стала для мене дружиною Такою ж гарною, жіночою, як Гера.. Кого ж знайшов я після стількох сотен літ? Знайшов я Котика (так зву її кохая) Вона говорить мов: "Жахлива я" А мені то що, сміюсь собі і обожаю, Вона мудра, красива, гарна, саме Та. Хоч зараз нам життя.. ставить перешкоди І нам так важко, ми далеко, Не зустрінемось аж поки ще війна.. Але ми разом, не тілом, хоч душею І я кохаю, і Вона...

2023-03-20 06:10:14

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Хонна

дякую Вам) ніколи не думав що поезія це моє.. писав чисто для себе. А зараз просто вирішив поділитись з іншими, своїми емоціями, своїми відчуттями.. своєю душею)

Відповісти

2023-03-25 08:26:12

Подобається

Інші вірші поета

Ніж - ψυχοκτόνος (Душевбивця) Ох уж це натхнення Пробіжка Чарівний світ

Інші поети

➒ ➊ ➊

@call911immediately

Ruslan Korzh

@Ruslan_Korzh

Jenn

@Jenna_Jeanne

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2668

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1696